Військовий священник (капелан), відповідаючи на поклик Божий, бере на себе обов’язок дотримуватися заповідей любові та таких принципів:
1. Служити Богу та з Його допомогою людям, які служать та працюють у Збройних Силах України;
2. Дотримуватися традицій та практики своєї церкви (релігійної організації);
3. Усвідомлювати, що як військовий священник (капелан) для військовослужбовців Збройних Сил України він працюватиме в поліконфесійному середовищі і тому добровільно бере на себе обов’язок співпрацювати з капеланами інших релігійних конфесій для забезпечення душпастирської опіки військовослужбовців та членів їх сімей;
4. Намагатися забезпечити задоволення релігійних потреб (душпасторської опіки) вірян інших конфесій (релігій) у межах своєї компетенції так само сумлінно, як він це робитиме для вірян своєї конфесії (релігії);
5. Поважати релігійні переконання та традиції віруючих військовослужбовців, а також право на свободу світогляду невіруючих;
6. Здійснюючи моління та Богослужіння, на яких присутні представники інших конфесій (релігій), намагатися звертати увагу на питання, які є загальними, не допускаючи міжконфесійних поділів та суперечок;
7. Поважати релігійні навчання, переконання та практики кожного військового священника (капелана), який є військовослужбовцем Збройних Сил України;
8. Не вимагати від військовослужбовців Збройних Сил України служіння чи використання практик, що суперечать релігійним практикам їхньої конфесії (релігії);
9. Намагатися підтримувати своїх колег у служінні через побудову конструктивних відносин із ними, а також з персоналом за місцем служби;
10. Намагатися бути прикладом у дотриманні духовних практик, святості та здорового способу життя, а також приділяти час для участі в освітніх та рекреаційних програмах, для свого професійного та особистого розвитку;
11. Узгоджувати порядок свого духовного служіння з військовим розпорядком;
12. У своєму служінні звертати увагу на роботу із сім’ями військовослужбовців;
13. Чесно захищати всіх від дискримінації на основі релігійних переконань, національності та статі;
14. Дотримуватися конфіденційності щодо інформації, отриманої під час його служіння;
15. Не займатися переманюванням у свою віру послідовників інших конфесій (релігій), маючи право проповідувати тим, хто не ідентифікує себе з іншою конфесією;
16. Маючи духовну владу, якою його наділила його церква (релігійна організація), ніколи не використовувати свій статус для завдання шкоди особистості людини в релігійному, моральному та емоційному сенсі; використовувати своє душпасторське служіння тільки для найкращого задоволення релігійних потреб людей, які перебувають під його опікою;
17. Виявляти особисту віру і любов до Бога у своєму житті, намагаючись спільно зі своїми колегами священнослужителями сприяти служінню в гідності та честі, до якої вони були покликані.
Кодекс затверджено 5 червня 2013 року на засіданні Ради у справах пасторської опіки при Міністерстві оборони України. Інститут релігійної свободи, Київ www.irs.in.ua
Теплі речі: термобілизна, нижня білизна, шкарпетки, військова форма (тепла), бушлати, берці (40-43 розміри), шапки.
Продукти харчування: кава, чай, інші продукти з великим терміном зберігання.
Медикаменти: противірусні, від нежитю, від кашлю, жарознижуючі.
Паливо: талони на газ, бензин, дизельне паливо.
Нехай благословить вас Господь!
Детальна інформація за телефоном: (044) 568-20-02
— Це наша вдячність Богові — ми виконуємо те, що заповідав Ісус у Євангелії. Він спас нас, явив Своє милосердя. У відповідь на Божу любов люди, які отримали свободу від залежностей, пережили особисту зустріч із Христом, ідуть у лікарні, хоспіси, дитячі будинки, проповідуючи Євангеліє. Любов до Бога проявляється через любов до людей.
— Служити медичними капеланами можуть усі члени церкви, серця яких сповнені милосердя. Ми працюємо в 16 медичних закладах різного типу, тому простору для служіння вистачить для всіх.
«Христос говорив: «Хворів, і ви Мене відвідали». Хіба йдеться про проповідь, про вчення? Все дуже просто — ти був там чи ні? Послужити тим, хто відкинутий, забутий, хто справді потребує допомоги — ось у чому духовність. Зараз ми доносимо людям, наскільки важливо бути залученими до справ милосердя. У цьому суть християнського життя. Якщо в житті віруючої людини немає місця для справ милосердя, то постає велике питання щодо її покликання і спасіння: «Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави; і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; і поставить овець праворуч, а козлів – ліворуч. Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу! Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли; не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене!» (Матвія 25:31-36).
Наша церква має велике благословення через тюремне служіння: по-перше, ми виконуємо заповідь Ісуса Христа: «у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене» (Матв. 25:36); по-друге, рукопокладені служителі нашої церкви — Володимир Брагарник, Дем’ян Назаренко, Володимир Михайленко, а також багато інших братів і сестер прийшли до Господа саме в колоніях — через тюремне служіння. І сьогодні Бог благословив цих людей і рясно використовує їх у різних служіннях церкви.
У кожної людини є вибір — прийняти Бога в своє серце й отримати благословенне життя з Господом або й надалі жити в проклятті.
Мета тюремного служіння — розповісти людям, які стали на злочинний шлях, про Божу любов і про можливість змінити своє життя.
Тюремне служіння включає утворення місцевих християнських громад у виправних установах та їхнє регулярне відвідування. У колоніях проводяться євангелізаційні концерти та вистави для засуджених і працівників.
На прохання адміністрацій колоній проводиться профілактика самогубств, конкурси на знання Біблії, конкурси образотворчого мистецтва.
Служителі нашої церкви займаються душепіклуванням і опікою тих, хто відвідує служіння, мотивуючи їх до подальшого проходження курсу реабілітації після звільнення.
Практика показує, що ті, хто проходить курс реабілітації, значно рідше повертаються до старого способу життя. Саме тому служіння у в’язницях тісно пов’язане зі служінням реабілітації. За тих, хто бажає пройти реабілітацію в християнських центрах, ми клопочемо перед адміністрацією колоній. І Слава Ісусу Христу — нам ідуть назустріч, достроково звільняючи людей і направляючи їх до реабілітаційних центрів.
Там їм допомагають відновитися не лише духовно, але й фізично — покращити здоров’я, відновити документи, отримати професійні навички та допомогу з подальшим працевлаштуванням.
Особлива увага приділяється служінню примирення з рідними, але найголовніше завдання тюремного служіння — прищепити цим людям належність до церкви й служіння Господу.
На постійній основі ми служимо у 24 виправних установах по всій території України (м. Київ, Київська обл., Житомирська обл., Черкаська обл., Чернігівська обл., Львівська обл., Волинська обл., Хмельницька обл., Рівненська обл., Дніпропетровська обл., Кіровоградська обл., Тернопільська обл., Одеська обл., Сумська обл.).
Ми отримуємо листи подяки від керівників виправних установ, у яких зазначається, що наше служіння позитивно впливає на засуджених і атмосферу всередині колоній. Усе це свідчить про налагоджену тісну й плідну співпрацю як із Департаментом, так і з адміністраціями колоній. Відповідаючи на другу частину запитання, хочемо зазначити, що церква «Скинія» тісно співпрацює з Українською міжконфесійною християнською місією «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі», до якої входять 12 християнських конфесій. Місія співпрацює з усіма пенітенціарними установами України.
Перш за все, хочу подякувати Церкві за молитви та пожертви для тюремного служіння.
У Посланні до євреїв 13:3 сказано: «Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув'язнені». Це і є служіння Ісуса Христа, адже з любові Він став заступником за злочинців (Іс. 53:12). Тюремне служіння церкви «Скинія» відкрите для всіх, хто любить Бога. Якщо ви молилися про це служіння, бачите себе в ньому або маєте пропозиції для його ефективного розвитку — я з радістю вислухаю кожного з вас. Нехай ваші серця не залишаються байдужими до цього служіння!
Капелан — це підготовлений служитель, який надає послуги з морально-психологічної та духовно-емоційної підтримки правоохоронцям та членам їхніх сімей. Також, за проханням правоохоронців, капелан може надавати необхідні послуги особам, що зазнали насильства або стали жертвами нещасного випадку чи стихійного лиха.
Базові вимоги для кандидата в капелани: досвід роботи з людьми у сфері допомоги та консультування, духовна (біблійна) освіта, рекомендація та характеристика помісної церкви (об’єднання) або старшого капелана, проходження навчання в Капеланській академії, здорові сімейні стосунки, відсутність відкритих кримінальних проваджень чи судимостей.
Кандидати, які мають досвід роботи в правоохоронних підрозділах або є діючими працівниками правоохоронних підрозділів, мають можливість пройти навчання поза конкурсом.